Рукопокладення, посвята Дому молитви та семінар про фінанси – підсумки тижня

23 квітня в церкві с.Ромейки на пресвітерське служіння був рукопокладений Тарасюк Федір Олександрович, а також старші брати та церква подякували за слуіння пресвітера Феськова Степана Яковича. Служіння звершували, перший заступник єпископа УЦХВЄ Рівненщини Олександр Чернюшок, регіональний служитель Степан Килюшик та старший пресвітер району Сергій Секан.

Цього ж недільного дня в церкві смт.Клесів на дияконське служіння рукопокладено Пригарського Дмитра Михайлович. Священнодію звершували заст.єпископа УЦХВЄ Рівненщини Олександр Кузьмич, пастор Володимир Давидюк.

В церкві с. Поляни Березнівського р-ну на дияконське служіння обрано Кулакевича Івана.

Цього ж дня для церкви ХВЄ с. Боратин Радивилівського району було проведено семінар та спілкування з братами. Викладав завідувач управління освіти в обласному Об’єднанні, заступник єпископа УЦХВЄ Рівненщини Петро Музичук. Також в четвер, 20 квітня, за його участю було проведено семінар для молоді церкви «Святої Трійці» — вчилися управляти фінансами.

Тема управління фінансами в наш час стає особливо актуальною. Про гроші багато говорить Біблії, вони можуть бути як благословінням, так і причиною багатьох проблем.

Рокитнівщину в цей день відвідав старший єпископ УЦХВЄ Михайло Степанович Паночко. 23 квітня в церкві ХВЄ с. Блажове відбулося посвячення Дому молитви. Урочистий захід відвідали старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко, єпископ Олександр Коток, старший пресвітер Рокитнівського району Михайло Лесковець.

Опісля старші служителі відвідали будівництво Дому молитви в с. Залав’я, де поспілкувалися з місцевими братами та сестрами, підтримали в хорошій справі і дали певні рекомендації.

На вечірнє зібрання єпископ Михайло Степанович відвідав церкву с. Тинне, послуживши проповіддю та прийнявши участь в братерському спілкуванні.

Церква ХВЄ в с. Блажове, де відбулося посвячення молитовного будинку має давню історію. БЛАЖОВЕ – село, розташоване на лівому березі річки Ствиги, за 25 км від смт. Рокитне та залізничної станції Рокитне – Волинське. Через село проходить автошлях. Блажове межує з Залав’ям, Більськом, Хміль та Біловіж. В селі є школа, медпункт, бібліотека, Православна церква та Українська церква ХВЄ. Перша письмова згадка про село датується 1600 роком. «На початку XVII сторіччя на березі річки Ствиги польський купець Шолом Бліжовський та його брат Йосип побудували перші хати. Звідси походить село та його назва».

Перша назва села – Бліжов, з 1946 – Блажево, з 1969 року – Блажове. За результатами третього поділу Польщі (1795 рік) території с. Блажове перейшли до Російської імперії, Мозирського повіту. За умовами Берестейського договору в лютому 1918 року землі Волині захопили австро-німецькі війська. А пізніше за Ризьким мирним договором с. Блажове відійшло до складу Польщі. З 1921 року по вересень 1939 року село знаходилося під владою Польщі. А у вересні 1939 року с. Блажове в складі західно-українських земель приєдналося до УРСР. Тепер у складі вільної України.

Ще з далекого минулого жителі села займалися збиранням грибів, ягід, мисливством, рибальством та бджільництвом.

Є дані про те, що перші християни Церкви ХВЄ с. Блажове приймали водне хрещення ще до Другої Світової війни на початку 1930-х років. Так у 1932 році багато односельців складали обіцянку служити Богові. Серед них були місцеві і з інших сіл: Місюкевич Микола (1893 р.н.), Кулакевич Варвара (1890 р.н.), Кулакевич Людмила (1887 р.н.), Кулакевич Євдокія (1892 р.н.), Місюкевич Катерина (1893 р.н., можливо дружина Місюкевич Миколи), Кулакевич Антоніна (1900 р.н.), Кулакевич Петро (1907 р. н., пізніше був відповідальним у Церкві.), Лаврентій (1897 р.н.), Кулакевич Микита (1890 р.н., пізніше був відповідальним у Церкві с. Більськ), Шимон (1898 р.н.), Павло (1894 р.н.), Василь (1903 р.н.) та інші.

У 1932-33 рр. в Старому Селі, Блажеві, Глинному, Більську і інших селах Столінського повіту відбувається велике Євангельське пробудження. Навертається до Господа багато молодих і старших людей. Почувши про духовне пробудження у с. Блажове їх стали більше навіщати віруючі з окружних сіл: Сновидовичі, Остки, Старе Село, Веліш, Березове, Кам’яне. Одного разу брати з Старого Села Матвій (1889 р. н.) та Малафій (1892 р. н.), а можливо Семен чи Захарко, пішли купляти воли у с. Глинне. По дорозі зайшли на хутір Куп’є до Ковалевича Мирона Купріяновича. Цей чоловік був дуже сердитий на свою жінку, так як вона пішла до с. Блажове складати обіцянку служити Богу. Він її стеріг з сокирою в руці, плакали дітки. Тоді Малафій каже: «Що це ти, Мироне, робиш? Служити Богу це добре діло, всім нам треба каятися і йти до Бога». Незабаром і сам Мирон склав обіцянку служити Богові.

Настав час Євангельського пробудження у с. Блажове. Прийнявши вірою Христа в своє серце, майже всі вступають в заповіт з Ним через святе водне хрещення. Слід зазначити, що протяом 1933 року відбувалося дуже багато водних хрещень не тільки в с. Глинне, але й в інших місцях.

11 червня 1933 р. відбувається водне хрещення в с. Глинне на річці Ствига. Із с. Блажове приймає один з перших увірувавших Місюкевич Микола (1893 р. н.).

Продовжувався період Євангельського пробудження у с. Блажове. Так, 11 серпня 1933 р. відбувається водне хрещення в с. Глинне. Приймають із с. Блажове Кулакевич Варвара,  Кулакевич Людмила, Кулакевич Євдокія, Місюкевич Катерина, Кулакевич Антоніна, Лаврентій. А 19 серпня, під час чергового хрещення, в завіт з Господом вступають брат Василь та Кулакевич Петро.

Рівно через рік, 19 серпня 1934 року, відбувається водне хрещення в Рокитному, де до Церкви Христової долучається Кулакевич Микита (1890 р.н.).

Переважно в цьому краї всі водні хрещення звершував пресвітер з Мерлинських хуторів Колбік Філімон Данилович та регіональний служитель Максимович Федір Семенович.

До першої Світової війни християни Церкви ХВЄ с. Блажове збиралися в селі та по хуторах. Так на хуторі «Новинки» у напрямку с. Хміль проходили вже зібрання. Проповідувалося Євангеліє та співалися псалми. Був свій диригент на прізвище Рак.

З 1941 року с. Блажове було окуповане німецькими загарбниками. Війна внесла свої корективи в село і помісну церкву. За відмову брати зброю було засуджено брата Кулакевича Антона. В цей період Церкву навідували служителі Ковалевич Мірон Купріянович, Колбік Філімон Данилович та ін. У 1945 році за серпневою угодою багато церков автономно ввійшли в Об’єднаний Союз Церков ЄХБ. Так, згідно діючого законодавства та церковної документації призначалися пресвітери, які відвідували церкви та виконували духовні потреби віруючих. Рудніцкий Стах був обраний як уповноважений пресвітер на церкви Рокитнівського району. Відомий брат Колбік Філімон Данилович з хуторів Мерлінських, Хомич Микола Якович з с. Березове та Ковалевич Мирон Куприянович з с. Глинне. Відповідальний за церкву Павлович Матвій Мусійович з с. Старе Село, Денисюк Сергій з смт. Рокитне, Бричка Василь з с. Карпилівка – всі вони були в братерській раді пресвітерів району, неодноразово відвідували церкви Рокитнівщини.

В цей період церква с. Блажове була приєднана до села Більськ. Відповідальним був Кибукевич Павло Зенькович у Більську. Впродовж багатьох років віруючі с. Блажове ходили на зібрання до сусіднього села. Пізніше у будні дні збиралися по хатах у Блажеві, по можливості відвідували окружні церкви і дуже гарно співали разом з більськими братами та сестрами.

Вже у 1984 році місцеві християни збиралися вечорами на зібрання у сестри Параски, дружини Микити. Вона дала дозвіл розкидати стару хату і побудувати нову. 19 серпня 1984 року брати прийняли рішення, розкидавши стару хату побудували нову, частину якої було відведено для молитовного приміщення. І вже на новий 1985-й рік перейшли у нове приміщення. Там збиралися приблизно дев’ять років. Пресвітером був тоді Кибукевич Логвин Павлович з с. Більськ.

Приблизно у 1990 році християни с. Блажове приймали активну участь у будівництві Дому молитві с. Більськ, оскільки все ще були разом з ними.

У 1992 році через Глінівське Сільпо церква ХВЄ с. Блажове придбала під Молитовний будинок недобудоване приміщення житлового будинку у Ростківського Фелікса, директора Блажівської ЗОШ. Відразу розпочали добудовувати приміщення.

13 травня 1993 року церква ХВЄ отримала Свідоцтво та Статут нової реєстрації. Цього ж року відбулися вибори на пресвітерське служіння Колодича Петра Івановича та на дияконське служіння Колодича Григорія Володимировича.

Наступного 1994-го року віруючі перейшли в новий Молитовний Дім, звершили рукопокладення на служіння пресвітера Колодича Петра Івановича та на служіння диякона – Колодича Григорія Володимировича.

В різні роки (1998 р, 2001 р, 2002 р.) в Блажові періодично відбувалися районні молитви, бесіди і навіть поїздка у Тамбов на місію.

3 липня 2011 року в церкві відбулося водне хрещення, під час якого в завіт вступили двоє людей з обмеженими фізичними можливостями. А вже наступного року на річці Ствига хрещення приймали восьмеро місцевих та двоє людей з сусідніх сіл Єльне та Березове.

Багато років проводили зібрання в придбаному приміщенні, доки знову виникла потреба будувати, або купляти та реставрувати більше та сучасне приміщення під Молитовний будинок. Брати і сестри про цю справу весь час молилися і Бог благословив у придбанні радгоспної контори. На оформлення документів було відведено 1 рік. Купівлю приміщення зробили 7 березня 2017 року, і через три дні приступили до реконструкції будівлі. Допомагали архітектори, місцеві брати, Пехотін Василь Федорович, старший пресвітер Сарненського р-ну Маковецький Михайло та архітектор Борис Андрійович, пресвітер Пишняк Марко, єпископ УЦХВЄ Паночко Михайло Степанович, єпископ Коток Олександр Адамович, єпископ Бричка Володимир Дмитрович, регіональний служитель Кузьмич Олександр Миколайович, старший пресвітер району Лесковець Михайло Леонтієвич та його заступник Карповець Петро Олексійович, депутат Верховної Ради Віктор М’ялик та інші служителі.

У 2021 році на пресвітерське служіння був обраний (а у 2022 – рукопокладений) Кулакевич Олександр Володимирович 1995р.н., а Колодич Петро Іванович отримав статус почесного пресвітера. 10 березня 2023 року Дім молитви вже був збудований, а 23 квітня – посвячений.