90 волонтерів з п’ятидесятницьких церков Рокитнівського та Сарненського районів на Рівненщині працюють на відбудові села Олександрівка Херсонської області.
Село Олександрівка, що розташоване на березі Дніпро-Бузького лиману, було звільнене у листопаді. Після деокупації туди відкрили дорогу, і те, що побачили й місцеві, і проїжджі, вразило кожного. Це один із найбільш зруйнованих населених пунктів не лише в Станіславській громаді, а й по всій території правобережної Херсонщини.
Населення Олександрівки до війни складало трохи більше ніж 2 тисячі осіб.
«Сьогодні життя у вщент зруйнованому селі неможливе. Лиш декілька сімей продовжують тут якось жити, але більшості повертатися немає куди. Олександрівка перетворилася на привид, і мабуть, це надовго…» Ці слова прозвучали в одному з інтерв’ю з очевидцями записаному ще декілька місяців тому.
У селі, принаймні на центральній вулиці та навколишніх, де сягає око, немає жодного вцілілого будинку, різною мірою постраждала кожна садиба. Переважно руйнування дуже значні, відновлювати такі будинки вкрай складно. Лиш декілька хат «вистояли» під обстрілами, втративши вікна та зазнавши незначних пошкоджень. Господарі закрили вікна плівкою, як могли, залатали дірки, і тепер лиш дим з коминів свідчить, що життя там триває.
20 лютого декілька автобусів з добровольцями з Рівненщини вирушили на схід України, щоб почати відбудову зруйнованого села. Поїхали не з пустими руками, а попередньо зібрали кілька фур з дровами та будівельними матеріалами. На місці організували польову кухню та завезли продукти для військових і мешканців навколишніх сіл.
Координує цю гуманітарну експедицію єпископ Володимир Бричка. «Не перестаю дивуватись тому, з якою щирістю молоді брати Рівненщини щоразу відгукуються, щоб взяти участь у відбудові постраждалих населених пунктів. І цього, чи не найбільш зруйнованого села України», – каже Володимир Дмитрович.
Нині лише початок відновлювальних робіт, а результати праці вірян з Рівненщини вже можемо спостерігати (див. фото).
Олександр ГЕНІШ