Заступник єпископа Олександр Кузьмич в програмі «Ми так віримо» відповідає на питання:
1. Чи може людина бути впевненою, що вона спасенна? Як це можна знати?
2. Якщо я не відчуваю себе “достатньо хорошим”, трапляються падіння, чи можу я бути спасенним? Як це працює?
3. Чи може людина самотужки здобути спасіння, чи це тільки через віру в Ісуса Христа? А як спасалися люди, до приходу Христа? А якщо людина виросла в середовищі, де про Христа не чують?
5. Чи всі люди можуть спастися? Чи є якісь окремі категорії людей, яким спасіння вже «не світить»?
4. Чи можна втратити спасіння?
Питання спасіння — одне з найглибших і найважливіших у житті кожної людини. Що чекає на нас після смерті? Чи можемо ми бути впевнені у своїй вічності з Богом? Чи достатньо просто бути «хорошою людиною»? З цими непростими, але життєво важливими темами ми звернулися до заступника єпископа Олександра Кузьмича в програмі «Ми так віримо».
– Олександре, перше питання — мабуть, найголовніше. Чи може людина бути впевненою в тому, що вона спасенна? І як це взагалі можна знати?
– Питання справді актуальне, особливо в контексті українських реалій. Через певне незнання Писання серед наших людей дуже поширена думка, що людина не може знати, чи вона спасенна. Коли хтось впевнено заявляє про своє спасіння, це нерідко сприймають як зарозумілість. Натомість ознакою особливої духовності чомусь вважають фразу: «Ой, я не знаю… якщо зароблю, якщо заслужу».
Але коли ми досліджуємо Біблію, то бачимо: людина не тільки може, а повинна бути впевненою у своєму спасінні. Я вважаю досить жалюгідним життя людини, яка десятки років вірить, відвідує церкву, виконує релігійні практики — і до кінця не знає, чи буде вона з Богом у вічності.
Писання каже чітко: «Віруючий у Сина Божого має вічне життя». Не «можливо матиме», а «має» вже зараз. Апостол Павло в посланні до Ефесян пише: «Ми спасенні благодаттю через віру». Тобто це вже доконаний факт для того, хто увірував.
Окрім слів Писання, є ще внутрішнє свідчення Святого Духа. У посланні до Римлян сказано: «Цей самий Дух свідчить духу нашому, що ми — діти Божі». А якщо діти — то й спадкоємці. Тому впевненість у спасінні — це норма християнського життя.
– Але як бути, якщо я не відчуваю себе «достатньо хорошим»? Якщо я періодично падаю, грішу, і мені ще дуже далеко до досконалості? Чи можу я тоді бути впевненим у спасінні?
– По-перше, наші відчуття — річ дуже непевна. Вони часто змінюються, і на них не можна спиратися як на фундамент.
По-друге, якщо серед наших слухачів є люди, які вважають, що вони можуть стати «достатньо хорошими», щоб заслужити спасіння, я мушу їх розчарувати: це неможливо. Саме тому й прийшов Христос — щоб звершити те, що людині не під силу. Спасіння отримується вірою в Його жертву на Голгофі. Павло каже: «Це не від діл, щоб ніхто не хвалився».
Те, що ми недосконалі, — це факт. Але Божа благодать веде нас до досконалості, допомагає зростати. І падіння трапляються в житті всіх християн. У когось частіше, у когось рідше. Але падіння спонукає нас шукати Господа, іти до Нього з покаянням. Біблія запевняє: «Коли ми визнаємо гріхи наші, Він, бувши вірний і праведний, простить нам і очистить від усякої неправди».
Один мудрий чоловік сказав: Бог не буде судити нас за те, що ми впали. Він буде судити, коли ми не піднімаємось. Тому за будь-якого падіння треба йти до Господа. Кожен, хто покличе Господнє ім’я, буде спасенний.
– Наступне питання непросте. Чи тільки через Христа можливе спасіння? Як спасалися люди до приходу Христа? І що робити з тими, хто виріс у середовищі, де про Христа ніколи не чули?
– Це дійсно актуальне питання, яке ставлять собі багато людей. Біблія каже однозначно: спасіння — тільки через Ісуса Христа. Сам Ісус проголосив: «Я — дорога, і правда, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене». Апостоли навчали, що немає іншого імені під небом, яким би належало людині спастись, окрім імені Ісуса.
Якби були інші варіанти спасіння, то не було б потреби Христові приходити. Нам важко уявити всю велич тієї жертви, на яку пішов Бог — віддати Свого Сина на страждання і смерть. Якби існував інший шлях, навіщо було б це робити?
Щодо людей, які жили до Христа, або тих, хто ніколи не чув Євангелія через географічні чи інші обставини, мушу визнати: Біблія не дає чітких відповідей на ці запитання. Є різні богословські припущення, але жодне з них не є вичерпним.
Єдине, в чому я впевнений на всі сто відсотків: Бог справедливо вчинить з кожною людиною без винятку. Наймилосердніший Суддя не може вчинити несправедливо. Він знає кожну людину особисто, знає її серце, її вчинки, її сумління. Я вірю, що Бог прийме правильне рішення.
– Тоді логічне продовження: чи всі люди можуть спастися? Чи є категорії, яким спасіння вже «не світить»?
– Тут Біблія дуже однозначна. Спасіння доступне кожній людині — незалежно від національності, соціального статусу, будь-яких інших обставин. Писання каже: спасіння дарується кожному, хто повірить. Умовою є лише віра в Ісуса Христа.
У Біблії сказано, що «з’явилася Божа благодать, яка спасає всіх людей». Бог хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання правди. Інша річ, що не всі люди самі хочуть і приймають це спасіння. Але можливість і шанс є в кожного. Жодних винятків немає.
– І останнє, дуже дискусійне питання. Чи можна втратити спасіння?
– Це питання справді часто дискутується в християнстві. Є цілі релігійні рухи, які вчать, що спасіння неможливо втратити: якщо людина раз була спасенна, то вона спасенна навіки, хоч би як вона жила і які б рішення не приймала.
Але коли ми глибше досліджуємо Писання, то мусимо констатувати інший факт: на жаль, спасіння можна втратити. У Новому Заповіті, в Євангеліях ми знаходимо серйозні застереження проти відпадіння, проти відступлення.
Дуже категоричний текст є в посланні до Євреїв, у шостому розділі: «Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого слова, та й відпали, знов відновляти покаяння». Це один із багатьох текстів, який говорить про людей, що пізнали Бога, Його милість, були причасниками Святого Духа — і відпали. Вони були з Богом — і відпали. Це і є втрата спасіння.
Тому людина, яка свідомо вибирає відступлення від Бога, свідомо вибирає гріховний стиль життя, — стає на шлях втрати спасіння. На жаль, така можливість існує.
- Ваші заключні слова до наших глядачів?
– Закликаю всіх цінувати спасіння. Це великий подарунок, за який заплачена величезна ціна. І сьогодні він дарується кожному, хто вірить. Бог кличе до спасіння всіх. Тримаймося ж цього дару до кінця. Божих благословінь!
- Дякую за відверту розмову. Хай Бог благословить нас отримати це спасіння і зберегти його.
Олександр ГЕНІШ