Лікарня Мечникова в Дніпрі – флагман лікування наших героїв з 2014 року, в тому числі і з Рівненщини. Адже щоденно до закладу привозять найтяжчих поранених з передової. Тут лікують поранених з 2014 року. Це — транзитний пункт для найтяжчих пацієнтів. Хірурги роблять ургентні втручання, стабілізують хворих, а потім їх евакують в інші госпіталі, у глибокий тил.

В даному закладі працює лікар-інтерн з с. Тинне Рівненської області, християнин В’ячеслав Коток, а також лікуються чимало військових з цієї області.  Розуміючи важливість даного лікувального закладу в Україні, Рівненське обласне об’єднання УЦХВЄ (єпископ Олександр Коток), спільно з  церквою «Життя» м. Такома (єпископ Віктор Прохор) неодноразово надавали сюди допомогу. Про теперішній стан справ в лікарні Мечникова нам розповідають її працівники.

«З понад 40 тисяч операцій – 28 тисяч зробили військовим. Нам довелося віддати кімнати для персоналу, учбові кімнати, де раніше ми проводили заняття на манекенах» – розповідає головний лікар установи з 2011 року Сергій Риженко.

До повномасштабного вторгнення лікарня і так була однією з найбільших в Україні. Потужності були розраховані на 60 реанімаційних ліжок — і для військових, і для цивільних. Зараз в Мечникова понад двісті реанімаційних ліжок. Військових із донецького напрямку привозять у лікарню з 2014 року. Більшість пацієнтів лікарні — важкі, на апаратах ШВЛ, або мають ампутовані кінцівки, або поранення в живіт чи голову. Мінно-вибухові травми — найпоширеніший тип поранень серед військових, що часто призводить до ампутацій.

Залежно від складності поранення в Дніпрі пацієнти перебувають від кількох днів до кількох тижнів. Хірурги роблять  планові та ургентні втручання, стабілізують хворих, а потім їх евакують в інші госпіталі, у ще більш глибокий тил. Лікарня Мечникова — це по суті транзитний пункт для найважчих пацієнтів, проміжний етап спеціалізованої хірургічної допомоги. Через дану лікувальну установу пройшли і сотні жителів Рівненщини.

Нещодавно історію порятунку бійця з Рівненщини, якому обпекло тіло та відірвало руку розповів на своїй сторінці у фейсбуці генеральний директор обласної лікарні Сергій Риженко.

Військовослужбовця звати Назар, йому 22 роки, родом з Рівненської області з селища Мізоч. Працював помічником машиніста на залізничному транспорті. Більше року на війні. Йти на війну зголосився сам.

«На Донеччині ворожий дрон влетів прямо в кабіну його бойового автомобіля. Вибух. Спалах. Рука відірвана, кровотеча. Друзі всі живі. Його обпеченого, без ознак життя, доставили спочатку до однієї лікарні Донецької області, потім миттєво доправлений до Мечникова», – розповідає лікар.

Травматологи поставили на ноги Бориса із Сарненщини, якого згодом відправили  на подальше лікування  в медичний заклад рідної області.«Був схвильований і вражений, коли прийшовши на роботу у відділення побачив земляка – Бориса із Тинного, який мав проникаюче поранення руки», – враженнями ділиться інтерн В’ячеслав Коток, якому спочатку, каже, було психологічно тяжко, але згодом зрозумів, що знаходиться серед справжніх професіоналів та патріотів своєї справи.

«Медицина мені є дуже близькою, адже закінчив Рівненський медичний коледж і Одеську медичну академію, бо з дитинства мріяв стати лікарем-травматологом, як і мій рідний дядько Царук В’ячеслав Іванович, який є ветераном в галузі малоінвазивної хірургії в Хмельницькому і за свою практику вилікував, поставив на ноги сотні вдячних пацієнтів. Сьогодні розумію, як мені поталанило працювати саме пліч-о-пліч з такими професіоналами, як Сергій Тимчук, Олександр Толубаєв, Валерій Томілін у Центрі Травматології та Ортопедії Дніпропетровської Обласної Клінічної Лікарні ім. Мечникова, про яку багато чув лише позитивного, зокрема, про очільника закладу Сергія Риженка. Також розумію і свій обов’язок зробити свій особисто внесок у перемогу України лікуючи людей».

В’ячеслав каже, що найбільше радує, коли воїни йдуть з лікарні своїми ногами, адже це можливо далеко не для усіх.

Установа є провідним закладом охорони здоров’я Дніпропетровської області, організаційно-методичним центром для закладів охорони здоров’я міст і районів області,  тому тут багато і молодих спеціалістів та інтернів.

Тому 5 жовтня минулого року саме в Дніпропетровську обласну клінічну лікарню ім. Мечникова було доставлено гуманітарну допомогу від Рівненського об’єднання УЦХВЄ.

«Як відомо, це на сьогодні лікувальний центр №1, – одна з найстаріших багатопрофільних лікувальних медичних установ України, обласний центр спеціалізованої хірургічної допомоги, де від початку війни лікують наших захисників та цивільних», –  зауважує єпископ Олександр Адамович Коток.

Олександр Адамович розповів, що закупівля медицини та формування аптечок для військових – це проєкт, який нині взялася реалізовувати церква «Життя» м. Такома зі США під керівництвом єпископа Віктора Прохора.

Ми розуміємо, що лікарня є, по суті, другим фронтом, де щодня лікарі борються за життя наших захисників і цивільних. Тому намагаємось всіляко підтримувати наших лікарів: молитвою, фінансами, медикаментами тощо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 
Напишіть нам

Добрий день! Якщо у вас є термінове запитання, напишіть нам, залишивши свої контакти.