У Рівному побував єпископ та старший пресвітер Полтавського обласного об’єднання УЦХВЄ Михайло Роман. У щирому інтерв’ю він розповів про своє навернення до Бога, служіння, виклики, з якими стикаються євангельські християни, та розвиток церкви на Полтавщині.
ВІД МУЗИКИ ДО СЛУЖІННЯ
Михайло Роман народився 3 серпня 1977 року на Рівненщині. Попри виховання у звичайній радянській сім’ї, яка лише зрідка відвідувала храм, він уперше серйозно стикнувся з євангельською вірою під час навчання в Рівненському музичному училищі. Запрошення друга на молодіжне богослужіння стало початком глибоких духовних змін. У листопаді 1993 року Михайло вперше свідомо покаявся перед Богом.
«Я не став музикантом, але Бог покликав мене до служіння», – ділиться єпископ. Поворотною стала подія, коли він після розчарування в результатах музичних іспитів побачив у книжці фразу: «Хочеш служити Господу — служи». Саме тоді він вирішив повністю присвятити себе служінню.
ПОЛТАВЩИНА – ВІД ПУСТОГО ПОЛЯ ДО ПЛОДОНОСНОЇ НИВИ
Після закінчення Київського біблійного інституту Михайло Роман разом з дружиною переїхав на Полтавщину. Це був 2000 рік, і регіон тоді майже не мав євангельських церков: лише 5-6 громад на всю область.
«Полтавщина була експериментальною зоною для комуністичної ідеології. Християнські церкви тут системно знищувалися», – пояснює єпископ. Але саме в такому складному середовищі він побачив потребу і потенціал для відродження духовності.
За 25 років служіння церква “Нове життя” у Полтаві зросла, відкрила нові громади, розвинула потужні служіння: реабілітаційний центр, дитячі, молодіжні програми, медіа та соціальну допомогу. Сьогодні це — велика і жива євангельська спільнота.
СИЛА ЄДНОСТІ Й ДОПОМОГА ВІД ДІАСПОРИ
Важливою віхою стало придбання власного приміщення для церкви. Завдяки фінансовій підтримці церкви Віфанія із США та Божому провидінню вдалося купити будівлю в мікрорайоні Левада. «Сила згоди — це ключ. Коли церква об’єднується в молитві і дії — трапляються дива», — зазначає Роман.
ВІЙНА І СЛУЖІННЯ В ТИЛУ
З початком повномасштабної війни Полтавщина стала важливим гуманітарним тилом. Євангельські церкви приймали тисячі переселенців з Харкова, Донбасу та інших прифронтових територій. За словами єпископа, всі конфесії активно долучилися до служіння людям.
«Жниво велике — особливо тепер, коли серця зранені й шукають відповіді. Євангеліє — це надія, яка не втрачає актуальності», — каже Михайло Роман.
МІЖКОНФЕСІЙНА СПІВПРАЦЯ
Єпископ також наголосив на позитивній атмосфері міжконфесійного діалогу в області. Особливо з 2017 року, коли в Україні відзначали 500-річчя Реформації, було закладено основу для співпраці між різними християнськими конфесіями в духовно-просвітницьких та соціальних проєктах.
ЗАКЛИК ДО МОЛИТВИ ТА ДІЇ
На завершення єпископ Михайло Роман закликав християн не знецінювати силу молитви та бути відкритими до Божого поклику. Він переконаний, що саме Бог настановляє служителів і веде їх навіть через випробування.
«Жниво велике, а робітників мало. Але Бог — господар жнив. Тому перш за все — молитва. А далі — вірність у служінні».
Довідка: Михайло Роман — єпископ, старший пресвітер Полтавського обласного об’єднання УЦХВЄ, пастор церкви “Нове життя” в Полтаві. Одружений, виховує дев’ятеро дітей. Повна версія відео інтерв’ю: